Наши выставки
Главная » Статьи » Мои статьи |
Якби у цей день можна було зібрати все горе, всі сльози і кров безневинно загиблих людей, вони розтягнулися б на віки і тисячоліття. Ті жахливі події без строку давності.
Коли дослідники говорять про Голодомор 1932-33 років, мається на увазі період з квітня 1932 по листопад 1933-го. Пік Голодомору прийшовся на весну 1933 року. В Україні тоді від голоду вмирали 17 людей щохвилини, 1000 - щогодини, майже 25 тисяч - щодня. Найбільш постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 разів. У Вінницькій, Oдеській, Дніпропетровській - рівень смертності був вищий у 5-6 разів. У Донбасі - у 3-4. Фактично голод охопив весь Центр, Південь, Північ та Схід сучасної України. В таких же масштабах голод спостерігався у тих районах Кубані, Північного Кавказу та Поволжя, де жили українці. Кількість прямих та непрямих жертв Голодомору точно встановити на сьогодні досить важко. Між істориками тривають дискусії, скільки саме людей загинули: 5, 7, 9 чи 10 мільйонів? Але так чи інакше йдеться про МІЛЬЙОНИ безвинних жертв. В історії України про страхітливий голодомор 1932-1933 років багато десятиліть не згадувалося жодним словом. Інформація про величезну трагедію українського народу у XX столітті передавалася з уст в уста від тих, хто вижив та був свідком її. Записувати ж спогади свідків, знайомитися з архівними справами таємних фондів колишніх партійних архівів було справою небезпечною. Перші ґрунтовні дослідження фактів про Голодомор здійснив в кінці 1940-х — на початку 1950-х років Дмитро Соловей — у еміграції. Його роботи високо цінуються спеціалістами, але не були широко відомі. Ця сторінка нашої історії потребує серйозного наукового дослідження та глибокого аналітичного осмислення. До страшної теми голодомору в 1933 році, якої навіть пам’яттю доторкнутися невимовно боляче, звертався не один митець слова. Бібліотека пропонує ознайомитися з матеріалами
бібліотечного фонду про Голодомор
1932-1933рр.: ·
Великий
голод в Україні 1932 – 1933 років : свідчення очевидців для комісії конгресу
США : у 4 т. / Виконавчий директор комісії Д. Мейс. – К.: Києво-Могилянська
академія, 2008. ·
Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів/Кер. кол. упоряд. Р. Я. Пиріг. - К.: Політвидав
України, 1990. – 605с. · У
книзі вміщено великий комплекс документів і матеріалів, які переконливо
розкривають причини, перебіг, масштаби та наслідки страшної соціогуманітарної
катастрофи українського народу, інспірованої радянським політичним режимом на
початку 1930-х років. Це найповніше тематичне зібрання автентичних джерел з
історії українського голодомору. ·
Конквест Р. Жнива скорботи: Рад.
колективізація і голодомор: Пер. з англ.- К.:
Либідь, 1993.- 384 с.: ілюстр. ·
Кульчицький. С. 1933: трагедія
голоду. — К., 1989. — 48 с. ·
Кульчицький,
С. Ціна «великого перелому». — К.: Україна, 1991. — 431 с. ·
Національна книга Пам’яті жертв
Голодомору 1932-1933 років в Україні ·Неоголошена війна (спогади свідків, архівні документи та роздуми сучасника про голодомор 1932-1933 років) / Автор-упорядн. В. Тимофеєв. – Тернопіль: Збруч, 1993. – 136 с. Це
одне з перших наукових досліджень, присвячених голодомору на території
Запорізької області. Матеріали для книги "Неоголошена
війна" були зібрані автором по селах Мелітопольського району Запорізької
області, в архівах міст Мелітополя, Запоріжжя, Дніпропетровська протягом
1989-1993 років. Спогади свідків майже не піддавалися літературній обробці, а
документи підготовлені до друку згідно з існуючими правилами публікації
історичних документів. Практично всі документи на
сторінках цього видання публікуються вперше. · Соловей Д. Сказати правду: три праці про голодомор 1932 – 1933 років / Д. Соловей; за ред. Ю. Шаповала, О. Юренко. – К.: Полтава, 2005. – 300 с.: іл. ·
Спокута Голодомори на Запоріжжі
(1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 рр.)/Статті, документи, спогади. - Запоріжжя: Дніпровський металург, 2008. – 520 с. · Старів С. Страта голодом / Пер. з англ.- К.: Українознавство. - 256 с. Ще кілька років тому, до краху комуністичного режиму, система зберігання певної частини документів повинна була забезпечити їх довічну «таємність». Часи змінилися і з ними тепер може ознайомитися не тільки фахівець-історик, а й ті кола читачів, які цікавляться історією України. В українській і світовій літературі в різні часи з’явилися художні твори, в яких розповідалося про жахіття голоду 1933 року. Найґрунтовніше розробили цю тему письменники української діаспори Улас Самчук, Василь Барка, Тодось Осьмачка тощо. З відомих причин побіжно згадували велику трагедію століття,
не вдаючись до глибокого соціального аналізу подій, і деякі прозаїки
українські та російські. Так у романах М. Стельмаха «Дума про тебе», «Чотири
броди», російськомовного письменника І. Стаднюка «Люди не ангели» зустрічаємо
окремі епізоди про страшну біду. Згадує перед боєм голодний рік Роман Блаженко
з «Прапороносців» О. Гончара, розповідає про тяжке лихоліття й герой іншого твору
цього ж письменника - артилерист Решетняк з «Людини і зброї». Серйозним художнім осмисленням причин цієї трагедії були
написаний у 60-х роках і заборонений одразу ж роман російського письменника В.
Гроссмана «Все минає» та поема ув’язненого українського письменника М. Руденка
«Хрест», яку автор написав, коли відсиджував покарання в «психушці» для
політв’язнів. Створені й серйозні науково-документальні дослідження як за
рубежем («Жнива скорботи» Р. Конквеста), так і в Україні («Мор» Б. Хандроса та «Голод-33» В. Маняка та Л. Коваленко), в яких дається глибокий історичний аналіз цієї соціальної
катастрофи. Розповідь про чорне лихо, спричинене примусовою
колективізацією, зустрічаємо і в ряді інших творів: повісті Тодося Осьмачки
«План до двору», оповіданнях Володимира Тендрякова «Хліб для собаки». Бориса
Антоненка-Давидовича «Протеже дяді Басі», драмі Івана Рачади «Сповідь у
світовому храмі» тощо. Вшануймо ж пам’ять дідів і прадідів, братів та сестер запаленням свічки у кожній родині, яку не обминула мученицька доля. Вклонімося низько всім, хто пережив Голодомор та пролив світло на сторінки тієї ще не до кінця розслідуваної трагедії. Ми повинні знати все, щоб цього ніколи не повторити. | |
Просмотров: 1521
| Теги: |