Ознайомтесь з покажчиком нових надходжень до Мелітопольської ЦБС
Книги, що надійшли, самої різної тематичної спрямованості: історичні,
літературознавчі, філософські, художні твори, довідники, класична література,
законодавчі, юридичні збірки, видання по всіляких видах мистецтва
Жулинський, М. Г. Українська література:
творці і твори : [учням, абітурієнтам, студентам, учителям] / Микола
Жулинський; худ. оформ. О. Григір. — К.: Либідь, 2011. — 1152 с.: іл.
Цю свою книжку відомий
критик, літературознавець, громадський діяч, професор, академік НАН України
Микола Григорович Жулинський замислював як велику шпаргалку — підручний
літературознавчий матеріал із текстами. З п’ятдесяти нарисів-есеїв, героями
яких є як широко-, так і маловідомі українські митці, автор творить велике
панно — цілісний портрет національної літератури XIX—XX ст. Провідна ідея
книжки: змагання за своє світобачення для багатьох українських письменників
було змаганням за збереження цілісності української культури, за збереження і
розвиток української мови, а отже —- української нації. Важливим складником
цієї своєрідної антології є художні тексти, ретельно дібрані до кожного нарису,
серед них — раритетні чи призабуті.
Чухліб, Т. В.
Гетьмани України – Русі / Тарас Чухліб; худ, О. Перепелиця. – Донецьк: БАО,
2012. – 304 с.: іл.
Історія нашої держави
надзвичайно багата на події та героїв. У цьому виданні змальовано тридцять три
історичних портрети найбільш відомих володарів гетьманської булави давньої
України- Русі. Читач познайомиться зі сповненими пригод і випробувань
біографіями козацьких ватажків, дізнається багато цікавих фактів з особистого
життя гетьманів, довідається про їхню роль на військовій і політичній арені.
Автор книги — відомий вітчизняний історик — спирається у своїй праці на
оригінальні архівні документи, враховуючи останні досягнення вітчизняної та
зарубіжної історичної науки. Адресовано широкому читацькому загалу.
Леп’явко, С. А.
Козацькі війни К. Косинського та С. Наливайка / Сергій Леп’явко;
худож.-оформлювач Є. В. Вдовиченко. — К.: Світоч, 2012. — 128 с.
Козацькі війни К.
Косинського та С. Наливайка (1591—1596 рр.) залишили яскравий слід в історії
козацтва. Вони завершили перше сторіччя його розвитку й розпочали нове, XVII
ст., яке цілком правомірно можна назвати козацьким сторіччям історії України. З
кінця XV ст. (саме цього часу сягає перша згадка про козаків) козацтво перетворилося
з дрібних ватаг степових авантюристів-одинаків на окреме військове угруповання,
яке налічувало тисячі людей і мало власні, не залежні від держави,збройні сили.
Війни кінця XVI ст. стали демонстрацією сил і можливостей козацтва, його все
зростаючого військового, організаційного, політичного й соціального потенціалу.
Карнацевин, В. Л.
Битва під Конотопом / Володимир Канацевин; худ оформ. Є. В. Вдовиченко. — К.:
ІНТЕР ПРОЕКТ, 2012. - 120 с.
Битва під Конотопом, в
якій українська армія під проводом гетьмана Івана Виговського разом з
кримськими татарами перемогла цвіт московського війська, довгий час була однією
з найтаємніших сторінок історії України. Часи змінилися, та запитань з приводу
того, що саме відбулося влітку 1659 року і які були наслідки тієї битви,
причини того, чому українцям не судилося розвинути успіх, і досі хвилюють
істориків і тих, хто не байдужий до минулого рідної батьківщини...
Сорока, Ю. В. Чорна
рада / Юрій Сорока; худож.-оформлювач П. С. Риженко. — К.: ІНТЕР ПРОЕКТ, 2012.
- 120 с.
XVII сторіччя. Кінець
Хмельниччини. Україна зазнала чи не найтяжчих часів: тривала боротьба за вплив
на неї між Річчю Посполитою і Московським царством, панував розбрат, запеклі
суперечки серед козацької верхівки Війська Запорозького. Україна фактично
розпалася на дві частини — Правобережну і Лівобережну. Остаточний розкол країни
закріпила Чорна рада, яка відбулася у червні 1663 року в Ніжині і знаменувала
початок занепаду Гетьманщини, держави, створеної Богданом Хмельницьким.
Сорока, Ю. В.
Безгетьмання та останній гетьман України / Юрій Сорока; худож.- оформлювач П.
С. Риженко. — Xарків: ІІЕТ, 2012. - 120 с.
XVIII століття є чи не найтрагічнішим етаном в історії
Української держави. Після кривавих національно визвольних повстань, Чорної
ради і страшної Руїни Україна опинилася під іще більшим тиском з боку
Російської імперії. 1722 року Петро І видав указ про створення Малоросійської
колегії, до якої переходила значна частина влади і яка своєю діяльністю, по
суті, остаточно знищувала створену Хмельницьким козацьку державу і скасовувала
Гетьманщину. Відтоді в Україні розпочався період Безгетьманщини.
Сорока, Ю. В.
Походи Богдана Хмельницького / Юрій Сорока; худож.- оформлювач Є. В.
Вдовиченко. — К.: Техніка, 2012. - 120 с.
Походи 1648 р. Богдана
Хмельницького, та особливо його перемоги під Жовтими водами та Корсунем,
створили умови для формування самостійної Української держави — Гетьманщини.
Перемога під Зборовом примусила поляків підтвердити старовинні права
українського козацтва і таким чином заклала підвалини української державності.
Однак поразка під Берестечком і наступні тяжкі битви з польським коронним
військом довели неможливість збереження Української держави тільки силами
українців, що й призвело до рішення, яке було прийняте 8 січня 1654 року на
Переяславській Раді, про підписання договору між Україною та Росією.
Вознюк, В. А. Ольга
Кобилянська / Володимир Вознюк; худож.-оформлювач О. М. Артеменко, — К.:
Укрвидавполіграфія, 2012. - 152 с.
Ольга Кобилянська
(1863—1942) — відома українська письменниця. Її творча спадщина велика і
різноманітна: поезії в прозі, новели, оповідання, повісті, романи. Кобилянська
однією з перших в українській літературі звернулася до теми рівноправ’я
чоловіків і жінок, торкалася письменниця й теми «інтелігенція і народ», тому
вона мала повне право сказати про себе: «Одна праця, одне перо та власне моє
«я» зробили мене тим, чим я є, — робітницею свого народу».
Коляда, І. А.
Михайло Коцюбинський / Ігор Коляда, Олександр Кирієнко; худож.-оформлювач Є. В.
Вдовиченко. — К.: Укрвидавполіграфія, 2012. - 120 с.
Михайло Коцюбинський
(1864—1913) був і залишається одним з найоригінальніших українських прозаїків.
Блискучий новеліст, він серед перших в українській літературі усвідомив потребу
її реформаторства в напрямі модерної європейської прози. Саме Коцюбинського
Панас Мирний назвав «великим майстром рідного слова», що, як «будівничий,
виводив свої мистецькі твори, повні великого художнього смаку, глибокої задуми
і безмірно широкої любові до людей»...
Гончарук, Т. Г.
Дем’ян Многогрішний / Тарас Гончарук; худож. -оформлювач О. М. Артеменко. — К.:
Прадес, 2012. - 120 с.
З усіх козацьких
гетьманів Лівобережжя другої половини XVII —XVIII ст. Дем’ян Гнатович Многогрішний (1621
—1703) лишається, напевно, майже незнаним, але, без сумніву, це була людина
непересічна. Доля судила йому карколомний злет — учорашнього селянина,
«мужицького сина», було обрано гетьманом сіверським, — а потім таке ж стрімке
падіння — він став першим сибірським політичним в’язнем. Історія життя Дем’яна
Многогрішного вражає чималою кількістю зрад: зраджував він, зраджували і його,
але не слід забувати і про хай не надто вдалі, проте щирі й послідовні спроби
гетьмана відстояти українську автономію за надзвичайно несприятливих зовнішньо-
та внутрішньополітичних обставин.
Мицик, Ю. Тиміш та
Юрій Хмельницькі / о. Юрій Мицик; худож.- оформлювач Є. В. Вдовиченко. — К.:
Прадес, 2012, - 120 с.
Про гетьмана України Богдана-Зіновія Хмельницького написано велику кількість досліджень. А от про
життя його синів Тимоша (1632—1653) та Юрія (1641—1685) відомо значно менше,
хоча вони зіграли свою неабияку роль в історії України. Так, старший син
гетьмана, Тиміш, брав участь у Зборівській битві, у походах на Молдову, де і
загинув, а молодший, Юрій, був гетьманом Війська Запорозького, але зрікся
булави, на деякий час постригся в ченці під ім'ям Гедеона, чинив невдалі спроби
об'єднати Україну.
Мицик, Ю. Іван
Виговський / отець Юрій Мицик; худож.-оформлювач Є. В. Вдовиченко. — К.:
Світоч, 2012. — 127 с.
Іван Виговський — один з керівників Національно-визвольної війни 1648—1658 рр„ найближчий помічник
Богдана Хмельницького у розбудові Української держави, переможець в битві при
Конотопі. Ставши гетьманом у надзвичайно складний період, Виговський намагався
за будь-яку ціну зберегти незалежність України, на яку почав зазіхати царський
уряд, проте не зміг об’єднати різні верстви українського суспільства і втратив
владу. Вже не маючи владних повноважень, він зробив останню спробу прислужитися
своїй країні, але загинув на самому початку нового етапу свого життя.
Ушкалов, Л. В.
Панас Мирний / Леонід Ушкалов; худож.-оформлювач Є. В. Вдовиченко. — Xарків:
ПЕТ, 2012. - 120 с.
Панас Мирний (Афанасій Якович Рудченко, 1849—1920) — людина, без якої не можна уявити історію
української культури другої половини XIX — початку XX століття. Його романи,
повісті й оповідання високо цінували вже сучасники. Недарма Іван Франко у
своєму «Нарисі історії українсько-руської літератури до 1890 р.» назвав Мирного
«найвизначнішим українським повістярем». І сьогодні твори письменника
викликають неабиякий інтерес у читачів.
Ушкалов, Л. В. Григорій Квітка-Основ’яненко
/ Леонід Ушкалов; худож,- оформлювач Є. В. Вдовиченко. — К.: Техніка, 2012 -
120 с.
Григорій
Квітка-Основ’яненко (1778—1843) — перший український прозаїк, талановитий
драматург, творчість якого мала значний вилив на розвиток української
літератури. Головним творчим принципом Квітка-Основ’яненко вважав «писання з
натури», про те, що було йому знайоме і близьке. А знав він найкраще і любив
свою рідну Харківщину, її природу, звичаї її мешканців, які стали героями його
творів. Беручи свої сюжети «виключно з життя народного», скаже
перегодом Іван Франко, Квітка-Основ’яненко на ціле десятиліття випередив
відповідні твори письменників «натуралістів»: Жорж Занд, ІванаТургенєва, Федора
Достоєвського та інших. Так чи ні, а нова українська література багатьма своїми
рисами завдячує саме Квітці-Основ’яненкові.
Панасенко, Т. М.
Олександр Довженко / Тетяна Панасенко; худож.-оформлювач Є. В. Вдовиченко. —
К.: Укрвидавполіграфія, 2012. - 120 с.
Олександр Довженко...
Талановитий, харизматичний, натхненний, готовий у будь-яку мить до активної
дії, до творчості... Добрий, легкий у спілкуванні, цікавий і приємний
співбесідник, який лише своєю присутністю робив людей кращими, не допускав
бруду в думках, у словах... Художник і письменник, захоплений красою й
гармонією у житті, вражаючий широтою думки... Вимогливий і невтомний режисер із
залізною силою волі, фільми якого стали новим словом у світовій кінематографії,
а кінострічка «Земля» увійшла до десятки найкращих фільмів усіх часів і народів...
Панасенко, Т. М.
Іван Котляревський / Тетяна Панасенко; худож.-оформлювач Є. В. Вдовиченко. —
Харків: Сиция, 2012. — 88 с.
«Здобув три вінці: на
полі битви, як добрий воїн; на шляху мирного громадянського життя, як дбайливий
вихователь багатьох гідних синів вітчизни; на ниві літератури, як полум’яний
любитель мови рідної йому, їм створеної...» — говорив про Івана Котляревського
(1769—1838) його перший біограф С. Стеблін-Камінський. Безсмертна «Енеїда» й
вічно юна «Наталка Полтавка» з часом не тьмяніють і не губляться, а зачаровують
нових читачів. Ім’я їхнього автора, основоположника й першого класика нової
української літератури, назавжди вписане в історію української і світової
культури.
Костенко, Л. В. Річка Геракліта / Ліна Костенко;
упоряд., передм. О. Пахльовської; післям. Д. Дроздовського; іл. С. Якутович. —
К.: Либідь, 2011. — 336 с.: іл., портр.
Лірично-філософські роздуми видатної української поетеси
виливаються у струнку і багатоголосну поетичну сюїту, в якій знайомі читачеві
вірші органічно переплетені з друкованими вперше. Оригінальне художнє
оформлення та ґрунтовна післямова довершують цілісне сприйняття книжки. До
видання долучено аудіодиск. Для широкого загалу.
Горак, Р. Д. Кров на чорній ріллі: есе-біографія Василя
Стефаника / Роман Горак. — К.: Академія, 2010. — 608 с.
Його називали Володарем дум селянських, Мужицьким Бетховеном, а
він вважав себе Великим страдником. Над ним висіло прокляття за сподіяний предками злочин —
знав, що має спокутувати його. Від того все навколо було чорним, як мужицьке
поле. Чув себе листком берези, котрого пірвав вітер, забрав від мами.
Постійно мучив його неспокій. Ніде не знаходив пристановища.
Вчився на лікаря, але не став ним. Був послом до віденського парламенту,
але нічого суттєвого зробити не зміг. Жив у боргах. Соромився своєї бідності.
Таким постає Василь Стефаник в есе-біографії Романа Горака «Кров на чорній
ріллі».
Пеунов, В. К. Війна очима солдата. — Донецьк: Альфа-прес,
2012. - 368 с.: іл.
Якщо це й детектив, то дійсно досить сумний. Чи можна
ексгумувати вбитий талант? Хто винен у його загибелі? Автор скрупульозно
досліджує, як і за яких обставин це сталося, як трапилося, хто причетний до
злочину, у якого, на жаль, глибокі корені.
Роман у гостросюжетній, полемічній формі підіймає ряд гострих
соціальних та морально-етичних проблем, які хвилюють наше суспільство в епоху
гласності, коли плескає потік різноманітної інформації.
Костенко, Л. В. Річка Геракліта / Ліна Костенко;
упоряд., передм. О. Пахльовської; худ. С. Якутович. — К.: Либідь, 2011. — 288
с.: іл., портр.
Літературно-філософські роздуми видатної української поетеси
виливаються у багатоголосну симфонічну поему, де тріумфує неприборкана стихія
людських почуттів.
У пропонованій читачеві версії «Річки Геракліта» відсутні
аудіодиск із записом поезій, які читає автор, і літературознавча стаття Дмитра
Дроздовського, вміщені у подарунковому виданні.
Для широкого читацького загалу.
Сковорода, Шевченко, Франко, Леся Українка / уклад.: Л.
Ушкалов, Т. Панасенко; худ. оформл. О. Артеменко. — Луцьк: Волинська обл.
друкарня, 2012. — 471 с.
Філософ, поет, музикант і педагог Григорій Сковорода;
геніальний поет, великий Кобзар Тарас Шевченко; письменник, публіцист,
перекладач, етнограф Іван Франко; славетна поетеса і драматург Леся Українка —
їхні імена назавжди увійшли до скарбниці національної культури, а багата творча
спадщина і сьогодні служить людям. Інакше не могло і бути, бо кожний з них на
своєму етапі був виразником і провідником найбільш передових ідей свого часу.
Костенко, Л. В. Мадонна Перехресть / Ліна Костенко.
— К.: Либідь, 2012. — 112 с.: іл., портр.
До книжки увійшли нові, а також раніше не друковані поезії різних
років.
Для широкого загалу.
Єшкілєв, В. Л. Усі кути Трикутника: апокриф мандрів
Григорія Сковороди / Володимир Єшкілєв; післям. І. Корнелюк; обкл. В. Штогрин.
— К.: Академія, 2012. — 248 с., портр. — (Автографи часу).
Володимир Єшкілєв пропонує не життєпис, а художній роман, в
основі якого — пригода. І цього разу він не зраджує собі в намаганні по-своєму
роздивитися малодосліджені сторінки української історії. Пригода об’єднує
зображені в романі події, що належать і теперішньому часу.
