Главная » 2014 » Май » 21 » До Дня слов’янської писемності і культури
08:58
До Дня слов’янської писемності і культури

День слов’янської писемності і культури відзначається щорічно, 24 травня, в день вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія. На честь свята у читальному залі оформлена виставка "Аз и буки - основа науки" та підготовлений вебліографічний покажчик.

Мова, яку запровадили Кирило й Мефодій, стала мовою східнослов'янських народів, отже, й українського.  Відома і приблизна дата виникнення нашого письма.

За свідченням середньовічного ученого Чорноризця Хороброго, це сталося 863 р. Щоправда, то була глаголиця, абетка, яка за накресленням літер не мала аналогів у світовій практиці й точніше передавала звукову особливість мови, ніж кирилиця. Кирилиця з’явилася трохи пізніше й побудована головним чином на основі грецького письма.

Кирилиця є вдосконаленою системою письма. Найдавнішу форму кирилиці називають уставом, який виконувався за чіткими правилами — уставом. Він застосовувався з часів Кирила до ХІV ст. Відмітною рисою уставу є виразність і прямолінійність накреслень, відсутність діакритичних знаків і проміжків між словами.

Ця слов'янська азбука вживалася протягом сотень років і стала основою сучасної азбуки багатьох слов'янських народів.

Вихоплена з розмовної стихії завдяки талановитим майстрам, якими були перші слов’янські просвітники, проста мова піднялася на вищий щабель, набула здатності передавати гнучкі повороти складних лабіринтів візантійського тексту, абстрактність думки, афористичність і влучність вислову. Після грець­кої та латинської вона стала третьою мовою у середньовічній Європі, на території якої поширювалося слово Божіє.

З оглядом виставки виступила в ефірі місцевого телебачення провідний бібліограф Галина Брага.

Детальніше про драматичне життя і діяльність творців слов‛янської абетки, а також порівняльну характеристику і подальшу долю двох найдавніших слов'янських абеток - кирилиці і глаголиці можна знайти у книзі Віктора Істріна «1100 лет славянской азбуки» (Москва 1988 р.). Багато є таємниць у світі, і одна з найбільших – мова. Усі діяння наші, думи і сподівання закріплюються у слові. Слово – наше найзіркіше око, наймогутніша сила. «Таїна слова» (Київ 1990 р.) Івана Вихованця розповідає про таїну рідного слова, про мовну скарбницю народу, зібрану у словниках, про те, як народжується слово, про історію слів, про наші імена і прізвища, назви міст. Читачам буде цікаво дізнатися, як, коли і в якій країні з‛ явилися деякі слова і чому вони примандрували до нас. Книга призначена для учнів середньої школи та усіх шанувальників рідного слова.Повернення до народних навчально-виховних традицій є невід‛ ємною часткою відродження духовної культури нашого народу. У процесі багатовікової виховної практики український народ нагромадив величезну кількість цінних знань про дітей і прийомів їх виховання за законами педагогічної культури українців, що формувалась упродовж століть і збагачувалася досвідом минулих поколінь. Вчитися в народу, запозичувати його багатющі знання і досвід – мета і завдання сучасної сім‛ї, школи, суспільства.

Саме книга «Слово до слова – складається мова. Скарби народної педагогіки» (Харків 1999 р.) стане вам у пригоді. Посібник складається з чотирьох розділів, які охоплюють прислів‛ я, скоромовки. Матеріал, зібраний у посібнику, може бути використаний на уроках, у позакласній роботі. Біблія – найпоширеніша у світі книга, з якої наш народ протягом століть поповнював фразеологічний запас української мови, збагачуючи її. Перед тим, як познайомитися з крилатими висловами біблійного походження, нагадаємо, звідки походить і що означає саме слово «біблія», коли воно почало вживатись у нашому мовленні. Але якщо трохи заглибитись у значення цього слова, то виявиться, що в основі його лежить географічна назва – найменування стародавнього сирійського міста (греки звали його Біблос).

Зверніться до книги Алли Коваль «Спочатку було слово: крилаті вислови біблійного походження в українській мові» (Київ 2001 р.), не будьте байдужими до мовного багатства.

  Якщо ви цікавитеся історією мови, а також якщо ви забажаєте застосувати скарби духовного стилю української мови у будь-якій сфері культури, пропонуємо корисну книгу-словник Лесі Біленької-Свистович «Церковнослов‛ янська мова» (Київ 2000 р.) Автор першою в Україні зробила складний мовний матеріал, доступним для не філологів.

Просмотров: 1465 | Добавил: библиотека | Теги: виставка. Кирило, День слов’янської писемності і куль, Мефодій | Рейтинг: 0.0/0