Донині тривають дискусії щодо юридичної сили та міжнародно-правової оцінки договору про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом. Щоб іще раз замислитися над воєнно-політичними наслідками цього пакту у читальному залі ЦМБ ім. Лермонтова оформлена фото-документальна виставка «Двойная игра великих держав».

Виставка сюжетно поділена на дві частини:

 І – Міжнародні відносини та дипломатія напередодні Другої світової війни

ІІ – Радянсько-німецькі відносини у 1939–1941 рр.

Після невдалих перемовин із Великою Британією та Францією щодо угоди про взаємодопомогу 23 серпня 1939 року в Кремлі в присутності Й.В. Сталіна Народний комісар закордонних справ СРСР В. Молотов й міністр закордонних справ Німеччини Іоахим фон Ріббентроп підписали Договір про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом.

Пакт складався з семи статей і передбачав зобов'язання обох сторін утримуватися від агресивних дій і будь-якого нападу стосовно один одного, як нарізно, так і спільно з іншими державами при будь-яких діях другої сторони, що передбачало невтручання навіть, якщо одна із сторін здійснить агресію.

 Окремою частиною договору став таємний протокол, в котрому був обумовлений територіальний устрій майбутньої Європи. Згідно з ним Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва (разом з польським Вільно, сьогодні - Вільнюсом) і Бессарабія відходили до радянської зони впливу, а Польща мала бути поділеною по річках Нарев, Вісла і Сян.

Через тиждень після підписання Договору про ненапад з СРСР Німеччина почала війну проти Польщі і вже до кінця вересня Радянський Союз і Німеччина розчленували країну, а Польща вчетверте перестала існувати як державне утворення. Це стало початком Другої Світової війни.

У кінцевому підсумку пакт Молотова-Ріббентропа не захистив СРСР від підступного нападу, а вичікувальна позиція французів і англійців призвела до повного розгрому Франції та величезних жертв і втрат Великої Британії, яка аж до червня 1941 року одна протистояла «коричневій чумі», що заполонила Європу.

У СРСР протягом усього післявоєнного періоду існування «секретного протоколу» до договору категорично заперечувалося. Лише в грудні 1989 року був опублікований текст секретних протоколів.

У виданнях, представлених на виставці, вміщено фотоматеріали, архівні матеріали, дослідження істориків та публіцистів:

1. Гарин, В.Б. Слово и дело : история советской дипломатии / В.Б. Гарин. - Ростов н/Д : Феникс, 2010. - 442 с. - (Наша История).
2. Дюрозель, Жан- Батіст. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів / Ж. Б. Дюрозель ; пер. Є. Марічев [та ін.]. - К. : Основи, 1999. - 903 с.
3. Кульчицький С. Пакт Ріббентропа-Молотова // Історія України. - 1999. – N 33. - С. 2.
4. Левітас Ф. За кулісами пакту Молотова-Ріббентропа // Історія в школі. – 2010. - N 2. - С. 5-12
5. Орлов А.С. СССР — Германия. Август 1939—июнь 1941. - М. : Знание, 1991 – 62 с.
6. Радянські органи державної безпеки у 1939 - червні 1941 р. : документи ГДА СБ України / [упор. В. Даниленко, С. Кокін ; ред. кол. : В.Даниленко (відп. ред.) та ін.]. - К. : Києво-Могилянська академія, 2009.  – 1312 с.
7. Розанов Г.Л. Сталин и Гитлер. Документальный очерк советско-германских отношений. 1939—1941 гг. – М. : Междунар. отношения, 1991. – 224 с.
8. Фляйшхауэр И. Пакт. Гитлер, Сталин и инициатива германской дипломатии 1938-1939 : пер. с нем. / вступ. сл. Фалина В. М. ; предисл. Безыменского Л. А. — М. : Прогресс, 1991. — 480 с.
9. Шаповал Ю. Пакт Ріббентропа-Молотова та Західна Україна : нові документи і факти // Історія в школах України. - 2000.- N 2.  -  С. 15—20
10. Шпак В. Запізніле умиротворення // Урядовий кур’єр. – 2014. - №149. – С. 19.