Наши выставки

Главная » Статьи » Мои статьи

"Скорботна данина пам'яті"


23 листопада весь народ України схилить голову на знак глибокої скорботи у зв’язку з 80-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років, який зазнали мільйони наших співвітчизників у цей трагічний період історії.

Якби у цей день можна було зібрати все горе, всі сльози і кров безневинно загиблих людей, вони розтягнулися б на віки і тисячоліття. Ті жахливі події без строку давності.

Ти кажеш, не було Голодомору?
І не було голодного села?
А бачив ти в селі пусту комору,
З якої зерно вимели дотла?
Як навіть варево виймали з печі 
І забирали прямо із горшків, 
Окрайці виривали з рук малечі,
Із торбинок нужденних стариків?
Ти кажеш, не було Голодомору? 
Чого ж тоді, як був і урожай,
Усе суціль викачували з двору, - 
Греби, нічого людям не лишай!
Д. Білоус

 Коли дослідники говорять про Голодомор 1932-33 років, мається на увазі період з квітня 1932 по листопад 1933-го. Пік Голодомору прийшовся на весну 1933 року. В Україні тоді від голоду вмирали 17 людей щохвилини, 1000 - щогодини, майже 25 тисяч - щодня. Найбільш постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 разів. У Вінницькій, Oдеській, Дніпропетровській - рівень смертності був вищий у 5-6 разів. У Донбасі - у 3-4. Фактично голод охопив весь Центр, Південь, Північ та Схід сучасної України. В таких же масштабах голод спостерігався у тих районах Кубані, Північного Кавказу та Поволжя, де жили українці.

Кількість прямих та непрямих жертв Голодомору точно вста­новити на сьогодні досить важко. Між істориками тривають дискусії, скільки саме людей загинули: 5, 7, 9 чи 10 мільйонів? Але так чи інакше йдеться про МІЛЬЙОНИ безвинних жертв.

В історії України  про страхітливий голодомор 1932-1933 років багато десятиліть не згадувалося жодним словом. Інформація про величезну трагедію українського народу у XX столітті передавалася з уст в уста від тих, хто вижив та був свідком її. Записувати ж спогади свідків, знайомитися з архівними справами таємних фондів колишніх партійних архівів було справою не­безпечною.

Перші ґрунтовні дослідження фактів про Голодомор здійснив в кінці 1940-х — на початку 1950-х років Дмитро Соловей — у еміграції. Його роботи високо цінуються спеціалістами, але не були широко відомі.

Ця сторінка нашої історії потребує серйозного наукового дослі­дження та глибокого аналітичного осмислення. До страшної теми голодомору в 1933 ро­ці, якої навіть пам’яттю доторкнутися невимовно боляче, звертався не один митець слова.


Бібліотека пропонує ознайомитися з матеріалами бібліотечного фонду про 
 Голодомор 1932-1933рр.:

·                        Великий голод в Україні 1932 – 1933 років : свідчення очевидців для комісії конгресу США : у 4 т. / Виконавчий директор комісії Д. Мейс. – К.: Києво-Могилянська академія, 2008.

·                        Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів/Кер. кол. упоряд. Р. Я. Пиріг. - К.: Політвидав України, 1990. – 605с.

·                 Голодомор 1932-1933 років в Україні: Документи і матеріали / Упоряд.: Р. Я. Пиріг; НАН України, Інститут історії України. - К.: Вид. дім "Києво-Могилянська академія", 2007. – 1128 с.

У книзі вміщено великий комплекс документів і матеріалів, які переконливо розкривають причини, перебіг, масштаби та наслідки страшної соціогуманітарної катастрофи українського народу, інспірованої радянським політичним режимом на початку 1930-х років. Це найповніше тематичне зібрання автентичних джерел з історії українського голодомору.

·                        Конквест Р. Жнива скорботи: Рад. колективізація і голодомор: Пер. з англ.- К.: Либідь, 1993.- 384 с.: ілюстр.

·                        Кульчицький. С. 1933: трагедія голоду. — К., 1989. — 48 с.

·                        Кульчицький, С. Ціна «великого перелому». — К.: Україна, 1991. — 431 с.

·                        Національна книга Пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні

·Неоголошена війна (спогади свідків, архівні документи та роздуми сучасника про голодомор 1932-1933 років) / Автор-упорядн. В. Тимофеєв. – Тернопіль: Збруч, 1993. – 136 с.

Це одне з перших наукових досліджень, присвячених голодомору на території Запорізької області. Матеріали для книги "Неоголошена війна" були зібрані автором по селах Мелітопольського району Запорізької області, в архівах міст Мелітополя, За­поріжжя, Дніпропетровська протягом 1989-1993 років. Спогади свідків майже не піддавалися літературній обробці, а документи підготовлені до друку згідно з існуючими правилами публікації історичних документів. Практично всі документи на сторінках цього видання публікуються впер­ше.

·   Соловей Д. Сказати правду: три праці про голодомор 1932 – 1933 років / Д. Соловей; за ред. Ю. Шаповала, О. Юренко. – К.: Полтава, 2005. – 300 с.: іл.

·                        Спокута Голодомори на Запоріжжі (1921-1922, 1932-1933, 1946-1947 рр.)/Статті, документи, спогади. - Запоріжжя: Дніпровський металург, 2008. – 520 с.

·                        Старів С. Страта голодом / Пер. з англ.- К.: Українознавство. - 256 с.

·            Український хліб на експорт: 1932-1933 / Упоряд. В. Сергійчук ; редкол. Г. Боряк, Р. Круцик. – К. , 2006. – 432 с.

Ще кілька років тому, до краху комуністичного режиму, система зберігання певної частини документів повинна була забезпечити їх довічну «таємність». Часи змінилися і з ними тепер може ознайомитися не тільки фахівець-історик, а й ті кола читачів, які цікавляться історією України.


 В українській і світовій літературі в різні часи з’явилися художні твори, в яких розповідалося про жахіття голо­ду 1933 року. Найґрунтовніше розроби­ли цю тему письменники української діаспори Улас Самчук, Василь Барка, Тодось Осьмачка тощо.

З відомих причин побіжно згадували велику трагедію століття, не вдаючись до глибокого соціального аналізу по­дій, і деякі прозаїки українські та ро­сійські. Так у романах М. Стельмаха «Дума про тебе», «Чотири броди», росій­ськомовного письменника І. Стаднюка «Люди не ангели» зустрічаємо окремі епізоди про страшну біду. Згадує перед боєм голодний рік Роман Блаженко з «Прапороносців» О. Гончара, розповідає про тяжке лихоліття й герой іншого тво­ру цього ж письменника - артилерист Решетняк з «Людини і зброї».

Серйозним художнім осмисленням причин цієї трагедії були написаний у 60-х роках і заборонений одразу ж роман російського письменника В. Гроссмана «Все минає» та поема ув’язненого україн­ського письменника М. Руденка «Хрест», яку автор написав, коли відсиджував покарання в «психушці» для політв’язнів.

Створені й серйозні науково-документальні дослідження як за рубежем («Жнива скорботи» Р. Конквеста), так і в Україні («Мор» Б. Хандроса та «Голод-33» В. Маняка та Л. Коваленко), в яких дається глибокий історичний аналіз цієї соціальної катастрофи.

Розповідь про чорне лихо, спричинене примусовою колективізацією, зустрічаємо і в ряді інших творів: повісті Тодося Осьмачки «План до двору», оповіданнях Володимира Тендрякова «Хліб для со­баки». Бориса Антоненка-Давидовича «Протеже дяді Басі», драмі Івана Рачади «Сповідь у світовому храмі» тощо.

  Вшануймо ж пам’ять дідів і прадідів, братів та сестер запа­ленням свічки у кожній родині, яку не обминула мученицька доля. Вклонімося низько всім, хто пережив Голодомор та про­лив світло на сторінки тієї ще не до кінця розслідуваної тра­гедії. Ми повинні знати все, щоб цього ніколи не повторити.


Категория: Мои статьи | Добавил: библиотека (20.11.2013) | Автор: библиотека
Просмотров: 1438 | Теги: голодомор | Рейтинг: 0.0/0